Ім'я Леоніда Єнсена-Полтави (справжнє прізвище Пархомович) більше відоме за межами України, ніж на Батьківщині. Талановитий поет, драматург, перекладач, письменник, публіцист, дитячий письменник, учасник націоналістичного підпілля революційної ОУН на Сумщині, Леонід Полтава як «остарбайтер» був вивезений окупантами до Німеччини. Поет уже ніколи не повернувся а Україну, хоча усіма своїми думами, творчістю, життям прагнув до неї.

З часів відомої Полтавської битви 1709 року бере початок історія роду Єнсенів, коли його далекий предок у спілці з українськими вояками гетьмана Мазепи воював за волю України, а після поразки українців уже не повернувся до Швеції, а лишився тут.

Леонід народився 1921 року на Полтавщині, в історичних Ромнах, вчився в Полтаві, Ніжинському учительському інституті. Батько його працював лікарем, а мати — учителькою. У сім'ї Єнсенів надзвичайно любили поезію, і насамперед мама. Саме від неньки довідався найбільше Леонід про Україну, її культуру, історію, літературу. Захоплювався поезією і батько-хірург, якого не обминула смертоносна хвиля у тридцяті роки.

З дитячих років Леонід мріяв писати. Студентом їздив за порадами в Київ до Володимира Сосюри й Максима Рильського. Захопився сонетами. Любив квіти... Юний поет був сповнений задумів, мрій, однак війна зруйнувала всі його плани. З вихором Другої світової війни Леонід опинився «остарбайтером» у Берліні, в'язнем у Потсдамі...

Після війни розгортає літературну працю, редагує з Леонідом Лиманом журнал «Школярик», видає першу поетичну збірку.

Леонід Полтава є автором багатьох книжок. Добре відомі читачам його збірки поезій «За мурами. Берліну», «Жовті каруселі», «Римські сонети», «Українські балади». Із прозових творів заслуговує на увагу збірка новел «У вишневій країні». У різних журналах друкувалися п'єси письменника «Пам'ятник героєві», «Чужі вітри», «Заметіль» та інші.

Багато працював Леонід Полтава і в галузі дитячої літератури, де мав помітні успіхи. Так, наприклад, у далекій Баварії він видавав і редагував два часописи — «Школярик» і «Школяр», на сторінках яких діти уперше познайомилися з веселим котом Мурасем. Письменник створив дві абетки: одну — веселу, де діють їжачки, зайчики, півники; другу — про князів, запорожців, Ґонту, Довбуша і Шевченка. Відомі і такі його твори для дітей: «Слон по Африці ходив», «Жучок-Щербачок», «Лебеді», «Лісова пригода», «З лісу зайчики ішли» та інші.

Леонід Полтава працював в українських редакціях і радіо Мюнхена, Мадрида, Парижа, Вашингтона... Писав вірші, поеми, новели, балади, пригодницько-фантастичні повісті, історичний роман «1709» (з доби Івана Мазепи), п'єси, лібрето для опер і оперет, кіносценарії...

Леонід Едвардович любив мандрувати. Він побував в Іспанії, Італії, Марокко, Мексиці, на Алясці, у Канаді...

Мабуть, символічним є те, що народився Леонід Полтава 24 серпня 1921 року. Трохи більше року не дожив до свого 70-річчя, а відтак і до проголошення незалежності України, за яку він так довго боровся. Це була його мрія, яку він плекав усе життя, наближав своїм полум'яним словом. Опинившись далеко від рідного краю, цей український інтелігент, великий патріот, прибрав собі ім'я материзни — Полтава — і гідно проніс його над світом.