Кочевський Віктор
(1923 - 2005)
Справжній дивокрай створив у своїх віршах Віктор Кочевський. Красу природи, щедрість рідної землі поет втілив у зримих, конкретних деталях. Інколи аж просто дивно, як точно і влучно він все помічає. Ось у теплиці
... за хвостики прив'язані
Виснуть на тичках цибатих
В сорочках зелених красені-
Огірочки-акробати.
А на полях не просто хліб дозріває, а ходить там хлопчик Урожайко:
Він на сонці засмаг,
В нього сміх на вустах,
Соломина - сопілка
З голоском перепілки.
А в лісі -
Жолудів партизанські медалі
На дубах - ветеранах дзвенять
Коли все це читаємо, то й самі починаємо дивитися на світ очима веселого й дотепного чарівника, в уяві якого все оживає, набуває неповторних яскравих барв.
Звідкіля ж це в поета? Як зумів він таким побачити довколишній світ, так відчути красу рідної природи? Чому жолуді нагадують поетові партизанські медалі?
Відповіді на ці питання знаходимо, коли читаємо його біографію. Народився Віктор Кочевський 15 листопада 1923 року в селі Різуненкове на Харківщині. Хлопчиком-школяриком, навчаючись у Коломацькій середній школі, він захоплювався роботою в гуртку юних натуралістів. А перед війною Віктор був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тоді ж і написав свої перші віршовані рядки. В перші дні Великої Вітчизняної війни В.Кочевський був покликаний до Радянської Армії. Рядовим воїном Віктор Васильович брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками в лавах морської піхоти. Згодом працював в дивізійній газеті.
Після війни В.Кочевський поєднував працю і навчання. Він був редактором районної газети і заочно закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
Перший друкований вірш В.Кочевського з'явився 1948 року в газеті "Молодь України". Пізніше вийшли в світ його збірки: "Господарі весни", "Зелений світ", "Грудочка землі", "На лужку, на моріжку", "Ластівка Севану", "Урожайко", "Олов'яний соловейко", "Мій дивокрай", "Степові друзі" та ін. А ще Віктор Кочевський багато перекладає. За переклади віршів вірменських поетів його удостоєно премії імені Павла Тичини "Чуття єдиної родини".