ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ

(1920-1996)

Олег Йосипович Зуєвський народився 16 лютого 1920 року в містечку Хомутець на Полтавщині. Перші поетичні спроби з’явилися у газеті “Юний ленінець”, альманасі КІЖу та “Літературному журналі”. Під час окупації працював у редакції “Миргородських вістей”, де публікував свої вірші, оповідання, статті, пізніше друкувався у празькому часописі “Пробоєм”. Після війни Зуєвський опинився у таборі для переміщених осіб у Ауґсбургу, де продовжував свої літературні студії в таборній періодиці “Наше життя”, “Нове лицарство”, “Світання”, “Арка”. Року 1947 у Мюнхені вийшла перша збірка поезій О. Зуєвського “Золоті ворота”, яку вітала літературна критика в особі чільних її представників у діаспорі – Юрія Шевельова, викладача О. Зуєвського по КІЖу та Володимира Державина. У 1949 році О. Зуєвський з дружиною змушений був переїхати до США. Як і більшість творчої інтелігенції, яка мала бажання отримати вищу освіту, мав заробляти на неї важкою фізичною працею, а ввечері слухати лекції в Пенсільванському університеті. Тому друга поетична збірка О. Зуєвського “Під знаком Фенікса” з’явилась лише за одинадцять років, у тому ж мюнхенському видавництві “На горі”. Здобувши ступінь доктора “філософії”, О. Зуєвський викладав російську мову і літературу в університетах США Фордгамському та Ратгерському. З 1966 року – він професор славістики Альбертського університету, де пропрацював понад 25 років.