Талалай Леонід

(1941)

Талалай Леонід Миколайович народився 11 листопада 1941 р. в с. Савинці Савинського району на Харківщині. Закінчив Літературний інститут ім. О. Горького. Автор збірок поезій: "Журавлиний леміш", "Вітрила тривоги", "Осінні гнізда", "Не зупиняйся, мить!", "Допоки твій час", "Високе багаття", "Глибокий сад", "Наодинці зі світом", "Луна озвалась на ім'я", "Така пора", "Вибране". Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка та імені В. Сосюри.
Життя і творчість Леоніда Миколайовича Талалая, відомого українського поета, лауреата державної Шевченківської премії з літератури, тісно пов'язані з донецьким краєм. Тут він почав свою художню діяльність, видавши перші поетичні збірки "Журавлиний леміш", "Вітрила тривоги", "Осінні гнізда", "Не зупиняйся, мить!", "Допоки твій час" та ін.
Відомий літературний критик Степан Крижанівський охарактеризував нашого талановитого земляка як ліричну, схильну до ясної, прозорої, але разом із тим і не скутої традиційної форми, особистість. Справді, ліриці поета властиве загострене емоційне відчуття часу, бачення його мінливості і швидкоплинності, взаємозвўязок у житті людини її минулого, сучасного та прийдешнього.
Ще в часи "розквітлого соцреалізму" твори Леоніда Талалая відзначалися відсутністю заідеологізованих "віршів-паровозів", віршованих політичних схем в оцінках суспільних подій і явищ культури, чим тоді грішило чимало письменників. Поет оспівує сміх малечі, спогади про матір, своїх друзів, красу рідної природи.