Куліш-Зіньків Леонід

(1942)

Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович - поет, письменник, член Рівненської обласної організації Національної Спілки письменників України.

Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович народився 2 травня 1942 р. в с. Кричильську Сарненського району на Рівненщині в сім'ї селянина – відомого в селі гумориста.

У 1960 р. закінчив місцеву середню школу, працював у Казахстані, згодом навчався на історичному факультеті Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки, який закінчив в 1968 р. Живе і вчителює в рідному селі.

Член Рівненської обласної організації Національної Спілки письменників України.

Перші вірші опублікував у 1959 р. в Сарненській районній газеті. Друкувався в журналах "Перець", "Вітчизна", "Прапор", "Київ", "Ранок", "Наука і суспільство", "Малятко", "Барвінок", у багатьох газетах. Його вірші перекладені російською, білоруською, казахською, молдавською, словацькою, польською, башкирською мовами. Окремими виданнями вийшли книги для дітей "Горобці про літо мріють" (1990), "Як горобчик рахував" (1990), "Дівонька – круглая голівонька" (1991), "Чого мовчала мишка" (1991), "Тридцять три сороки" (1992), "Гумористичне намисто" (1992), "Кіт чекає на обід" (1993), "Кричильські усмішки" (1994), ""Цирк на дроті" (1995), "На веселій ноті" (1998), "Ковтьвертована валюта" (2002), "Із веселого коша Леоніда Куліша" (2002), "Хоробрий бобрик" (2002), "Багатий зайчик" (2003), "Операція Гарбуз" (2003), "В гості ящірка ходила" (2003), "Потіха з Кулішевого міха" (2003).