Терень (Терентій) Германович Масенко народився 10 листопада 1903 року в селі Глодоси на Кіровоградщині у незаможній селянській родині. В автобіографічному вірші «Родословна» герой говорить, що його прадід був кріпаком, діда поглинули води Цусіми, батько поліг під Перемишлем у роки Першої світової війни, а мати ходила росяними стернями, дбаючи про долю своїх дітей...

Дід майбутнього письменника керував церковним хором, хата стояла біля сільського храму. Великим авторитетом і, можна сказати, першим учителем Терентія був його старший брат Степан, що закінчив Херсонську вчительську семінарію. Брат привозив з міста українські книги, які Терентій захоплено читав. Він і учитися пішов в українську гімназію, одну з перших у краї.

Навчався на робітфаку Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, а пізніше в Харківському інституті народної освіти. 1930 року закінчив факультет журналістики університету.

Працював у редакціях газети «Червоний кордон», журналів «Молодняк» і «Перець», а у роки Великої Вітчизняної війни на радіостанції імені Т. Г. Шевченка.

Дебютував Терень Масенко «Маршем робітфаківців» у 1924 році. Перша збірка поезій «Степова мідь» вийшла 1927 року. Працював письменник також як нарисовець та автор книжок для дітей. Чимало віршів Т. Масенка покладено на музику композиторами Георгієм та Платоном Майбородами, А. Філіппенком, М. Дремлюгою, К. Домінченим, І. Шамо, Я. Цеглярем та іншими. Значне місце у творчості поета належить епічному жанру (роман у віршах «Степ»). Останні, видані за життя, прозові твори — есе та спогади про митців-побратимів Павла Тичину, Максима Рильського, Анатолія Петрицького, братів Майбородів, Джамбула та Янку Купалу, Андрія Малишка «Роман пам'яті».

Помер автор уславленої «Пісні про Дніпро» 6 серпня 1970 року. Похований у Києві.