Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, світло-русяве волосся, що спадає на плечі з-під капелюха, довгі пальці музиканта. А ще — делікатність в усьому: у жестах, у розмові. Це — Іван Антонович Малкович, самобутній поет гуцульського краю, який народився в селі Нижній Березів на Косівщині.

Після закінчення місцевої школи вступив до Івано-Франківського музичного училища (скрипковий клас), яке закінчив 1980 року. А 1985 року закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Працював учителем на Київщині, літературним редактором у видавництвах «Веселка» (1986-1987), «Молодь» (1987-1989), дитячому часописі «Соняшник» (1991-1992), головним редактором дитячих програм «Укртелефільму» (1993).

Ще дев'ятнадцятирічним юнаком на всеукраїнському семінарі молодих авторів його було обрано найкращим поетом. Вихід його першої книги гаряче відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. 1986 року І. Малкович став наймолодшим членом Спілки письменників СРСР.

1984 року з'явилася перша книжка віршів І. Малковича «Білий камінь», 1988 — збірка «Ключ». Третя книжка під назвою «Вірші» вийшла в 1992 році, а поетична збірка «Із янголом на плечі» побачила світ у 1997 р. Вірші Івана Малковича входять до літературних (вітчизняних і перекладних) антологій, хрестоматій, шкільних підручників. їх перекладають на музику Марія Бурмака, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші композитори і виконавці. Рядками з його поезій називають вечори. За його сценаріями проводять свято Святого Миколая. А на Різдво і Старий Новий рік він сам ходить із вертепом та Маланкою.

Ось як написав про нього Дмитро Павличко: «...Він має музичну освіту, що благодатно відбивається на його творах. Літературними вчителями цього автора можна назвати Євгена Плужника та Богдана-Ігора Антонича. Але, приглянувшись уважніше до його поезії, побачимо, що в нього є третій і, можливо, найголовніший наставник— Павло Тичина. Вчитися для Івана Малковича — як, зрештою, для кожного справжнього митця — не значить наслідувати у письмі, а бути подібним лише у світовідчуванні, в жаданні певної естетичної досконалості... Але ж це поет, цілком своєрідний, справдешній. Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному слові своєму не покривив почуттям, що він дуже цільний у тому настрої, котрий можемо назвати уболіванням за добротою, лагідністю життя, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість...»

Іван Малкович був одним з організаторів першого пісенного фестивалю «Червона рута» в Чернівцях у 1989 році.

Нині Іван Малкович — упорядник, автор і перекладач декількох десятків книжок для дітей. З 1992 року — засновник і директор видавництва дитячої літератури «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», права на книжки якого купили відомі видавництва з одинадцяти країн світу. Видавництво порівняно молоде, але вже встигло заявити про себе: Спілка письменників України визнала найкращою книжкою 1994 року «Улюблені вірші», які були випущені ним. За тринадцять років роботи «А-БА-БИ...» вийшло майже 70 найменувань книжок загальним тиражем 2 мільйони. Деякі з них 22 рази завойовували гран-прі та займали перші місця на Всеукраїнському форумі видавців у Львові та в рейтингу акції «Книжка року». Книги цього видавництва «Снігова королева», «Казки туманного Альбіону», «Абетка», «Аліса у країні чудес», «Вінні-Пух», «Тореадори з Васюківки» — справжні витвори поліграфічного мистецтва.